Чому японці купують мед в Україні

Опубликованно 30.10.2018 19:52

В інтернет-магазині японської компанії Kato Brothers Honey Co. можна купити мед, на якому зображені соняшники. Це соняшниковий мед, вироблений в Україні і розфасований в Японії. Delo.UA розбиралося як український мед потрапляє в Країну висхідного сонця і хто ще може стати споживачем цих натуральних солодощів з України.

Kato Brothers — один з найбільших в Японії виробників фасованого меду. Два заводи компанії забезпечують близько 30% потреби внутрішнього ринку. На початку поточного тижня її представники відвідали Київ, щоб познайомитися з українськими пасічниками.

В актовому залі музею Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича" зібралося більше сотні бджолярів з різних регіонів України. З іншого боку — у президії — сиділи іноземні гості на чолі з надзвичайним і повноважним послом Японії в Україні Шигеки Суми.

"Японським виробникам дуже важливо познайомитися безпосередньо з пасічниками. Це особливість ділової культури. В Аргентині вони знають своїх контрагентів по всій вертикалі — від трейдера до вулика", — пояснював мету зустрічі Віталій Нагорнюк, голова фермерського господарства "Апіс Україна", яке зараз є одним з основних експортерів українського меду в Японію.

фото: японські бізнесмени зустрілися з українськими пасічниками / фото Артем Ільїн для Delo.UA Японські перспективи

За словами Мисаши Ойя, директора департаменту продажів і закупівель компанії Kato Brothers, Японія споживає близько 51 тис. тонн меду в рік, з яких лише 5% — з японських пасік. У грошовому вираженні обсяг місцевого ринку в 2017 році склав USD 561 млн.

Близько 70% імпортується з Китаю, але за останні 10 років його частка помітно скоротилася. Адже ще в 2005 році китайський мед становив близько 90% імпорту до Японії.

"Японці воліють натуральний мед. Тому з-за проблем з якістю виробництва, а іноді і фальсифікацією китайської продукції, український мед як не можна до речі", — пояснив Андрій Бажин, віце-президент "Спілки пасічників України" з міжнародних питань.

У бесіді з журналістом Delo.UA Мисаши Ойя пояснив, що кілька років тому його компанія зайнялася пошуком новий постачальників меду. Їх партнери — трейдер Kataoka & Co — запропонували спробувати українську продукцію, імпорт якої майже щороку подвоюється. Якщо у 2014 році це було лише 19 тонн, то в 2017 році — 96 тонн. "Про обсяги поставок і ціни на наступний рік ми ще ведемо переговори", — сказав Ойя.

Крім Китаю, помітну частку японського ринку займають Аргентина, Канада, Угорщина. А от меду з Індії (одного з світових лідерів) тут практично немає. "Він дуже дешевий, але і дуже низької якості", — пояснив представник японської компанії.

Українські можливості

Україна входить і топ-5 світових виробників меду. Велика частина продукції експортується. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) у 2017 році українські пасічники експортували майже 68 тис. тонн меду на USD 134 млн.

У компанії "Асканія-Пак" (Київ) кажуть, що за 8 місяців поточного року експортовано 22 тис. тонн (-67% рік до року) меду на USD 46 млн (-43% рік до року). "За моїм прогнозом, цього року, ми (Україна — Delo.UA) продамо близько 50 тис. тонн. Тобто, падіння, в кращому випадку, складе мінімум 40%", — розповів Delo.UA Володимир Рубан, директор "Асканія-Пак".

В Україні виробляється набагато більше меду, ніж споживається на внутрішньому ринку. Основними споживачами українського меду є країни ЄС і США, куди традиційно поставляється приблизно 70% і 30% української продукції.

Українським компаніям важливо відкривати і розвивати нові експортні напрями. За словами Віталія Нагорнюк в Японії, яка як раз і є великим нетто-імпортером солодкого продукту, де немає обмежень на ввезення меду. Однак у японських покупців досить жорсткий вхідний контроль, хоча вартість закупівлі більш приваблива. "Ціна дійсно вище, ніж в ЄС і США, але і вимоги жорсткіші, зокрема параметри безпеки", — пояснює Андрій Бажин.

Які саме вимоги необхідно виконати українським пасічникам, щоб їх мед потрапив на полиці японських магазинів або до промисловим споживачам?

У "Асканія-Пак" розповідають, що підприємство-експортер і його виробничі потужності повинні бути сертифіковані одним з міжнародних стандартів харчової безпеки (наприклад, HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points — Delo.UA). Крім того, компанія-експортер повинна бути зареєстрована в держоргані, контролюючому імпорт продуктів харчування та медикаментів в Японію. В Україні така компанія повинна також мати дозвіл на експорт меду в Японію.

фото: український мед, упакований в Японії / фото Андрій Бажин

Японські імпортери меду часто не починають роботу без проведення власного незалежного аудиту компанії-постачальника. "Вимоги, які пред'являються до якості меду в Японії, значно жорсткішим порівняно з вимогами ЄС. Зокрема, список параметрів, обов'язкових перевірці, значно ширше. Здійснити перевірку партії меду на відповідність вимогам японського законодавства, силами будь-яких існуючих лабораторій в Україні неможливо — тільки співпрацюючи з провідними європейськими лабораторіями", — зазначає Володимир Рубан.

Додатковою складністю є такий параметр як оксиметилфурфурол (ОМФ, проміжний продукт розкладання цукрів — Delo.UA), який в Японії жорстко лімітований. Зміст ОМФ в меді зростає під впливом температури. Український продукт проводить мінімум місяць у контейнері на кораблі, крім того він може затриматися на складах у трейдерів-посередників. "Тому експортувати мед в Японії з України можливе лише свіжого врожаю на початку сезону", — пояснює директор "Асканія-Пак". На смак і колір

Слід враховувати, що смакові переваги в Україні, Європі та країнах Південно-Східної Азії можуть відрізнятися.

За словами Мисаши Ойя, японці не тільки люблять використовувати фасований мед в якості соусу. Його активно використовують при виробництві харчових продуктів, додають в солодкі напої, йогурт і навіть алкоголь. "Якщо на упаковці зазначено, що використаний натуральний мед, то продукт цінується набагато сильніше", — розповів Ойя.

фото: Віталій Нагорнюк і Мисаши Ойя / фото Артем Ільїн для Delo.UA

У "Асканія-Пак" додають, що на медової полиці в Японії можна зустріти виключно рідкий мед. Там воліють світлі прозорі меду, деякою популярністю також користується мікс ріпакової і акацієвого меду. Але в Україні такого продукту не дуже багато. "Ми виробляємо 95% меду соняшнику, в якому низький вміст фруктози і він швидко кристалізується", — говорить Володимир Рубан.

Крім Японії нетто-імпортерами меду є деякі країни Близького Сходу. Але на цей ринок важко потрапити з-за низьких вимог до стандартів якості та традиційних смакових переваг, які більш сприятливі до закупівель меду в інших регіонах світу. У першу чергу Китаю, який є постачальником великої кількості фальсифікованого продукту.

При цьому є можливість виходу на китайський ринок, так як імпорт натурального меду в КНР щорічно зростає. "Однак для експорту меду в Китай нам необхідно наявність підписаного на державному рівні торгового угоди. І без підтримки держави нам в цьому питанні не обійтися", — нарікає Володимир Рубан.

Українським виробникам і експортерам меду необхідно посилювати свої позиції на тих ринках, де вони вже присутні і не відчувають обмежень. В тому числі і японському, навіть незважаючи на його значну віддаленість, яка впливає на вартість логістики і терміни поставки.

"Ще більше впливає невідомість бренду "Український мед" і сприйняття України в контексті Чорнобиля", — говорить Андрій Бажин.

фото: мед з Аргентини, Канади, України та інших країн, упакований в Японії / фото Артем Ільїн для Delo.UA

Можливо, тому на японських баночках з українським медом поки що немає прапора нашої країни. Хоча на продукті з Аргентини та Канади — це обов'язковий елемент оформлення. "Канадський і аргентинський мед — полифлорные, зібрані з різних рослин. А ваш — монофлорний, соняшниковий. Тому ми використовували зображення квітки", — посміхаючись пояснив таке дизайнерське відміну Мисаши Ойя.

Але українські експортери меду повинні сприйняти це послання, як сигнал для більш активного просування на зовнішніх ринках бренду "Український мед", як безпечного та якісного продукту.

Не пропустіть найважливіші новини і цікаву аналітику. Підпишіться на Delo.ua у Telegram

Категория: Финасны